Дослідники, що вивчають зміни клімату, поступово переходять від загальних тез про потепління в масштабах усієї земної кулі до точного моделювання змін, що відбуваються в конкретних регіонах планети.

Нещодавно було опубліковано декілька досліджень про зміни, що нині відбуваються в Середземномор’ї. Кліматологи переконані, що зміни тут мають комплексний характер та можуть призвести до значного зменшення площі лісів.

Як змінювався клімат у Середземномор’ї?

Ще 2016 року в журналі Science було опубліковано статтю, в якій вчені з Національного інституту наукових досліджень Франції розглянули зміни, які відбувалися у Середземномор’ї протягом епохи голоцену та будуть відбуватися в майбутньому.

Метою рамкової конвенції ООН у цьому регіоні є утримання середньої температури не більше, ніж на 2, а краще – на 1,5 градуса вище за температуру, що спостерігалася в доіндустріальну епоху.

Європейська пустеля на півдні Іспанії
Зона опустелювання на півдні Іспанії. Джерело: Wolfgang GLEBE ©

Однак для того, щоб зрозуміти, чи цього буде достатньо, і що таке “доіндустріальний рівень”, необхідно здійснити реконструкцію клімату минулого та на основі цієї реконструкції побудувати модель, яка б передбачала зміни в майбутньому.

Сучасні температури у середземноморському регіоні приблизно на 1,3 градуса вищі за ті, що спостерігалися у 1880-1920 роках. Крім того, клімат у цьому регіоні світу дуже чутливий до зміни кількості опадів. Принаймні тричі за останні декілька тисяч років – між 6 та 5,2; між 4,2 та 4; а також між 3,1 та 2,9 тисячі років тому – клімат вже ставав дуже посушливим. І це не лише відбивалося на екосистемах Середземномор’я, але й могло призводити до падіння цілих цивілізацій.

Чотири моделі майбутнього Середземномор’я

Виходячи з цих даних, дослідники побудували модель BIOME4, яка дозволила їм отримати чотири різні моделі того, як у майбутньому можуть розвиватися середземноморські біоми в залежності від змін клімату. Перші дві моделі відповідали підвищенню середньої температури в Середземномор’ї на 1,5 та 2 градуси. Ці зміни відповідають середнім та граничним, які коли-небуть відбувалися у цьому регіоні протягом останніх кількох тисяч років. Ці два сценарії не передбачають катастрофічних змін у Середземномор’ї, але площа лісів у Північній Африці при них значно зменшується.

Середземноморський біом
Середземноморський біом. Джерело: Daniel Pavon, IMBE, Aix Marseille University, Aix-en-Provence, France

Із симуляцією, яка відповідає зміні температури на 3-3,5 градуса, все виявилося гірше. У цьому випадку, в Північній Африці до кінця століття буде спостерігатися значне опустелювання, і одночасно почнеться скорочення площі високогірних лісів Європи. У разі ж, якщо середня температура підвищиться 7-8 градусів, на пустелю почне перетворюватися вже сама Європа, зокрема, така доля загрожує Іспанії.

Смертоносні пожежі

При цьому зміна клімату призведе не тільки до того, що він стане спекотнішим та посушливішим. Також збільшиться кількість лісових пожеж. У жовтні 2018 року Марко Турко з Університету Барселони опублікував статтю, у якій він змоделював вплив подальшого зростання температури в Європі на виникнення лісових пожеж. Ця тема є надзвичайно актуальною, адже ці пожежі 2018 року виявилися найсмертоноснішими за багато років. У Греції від них загинуло більш як 100 людей, а в Португалії – 67.

Моделювання впливу змін клімату на виникнення пожеж
Моделювання впливу змін клімату на виникнення пожеж. Джерело: Marco Turco et al.

Турко дійшов висновку, що навіть у тому разі, якщо середня температура підвищиться лише на 1,5 градуса, що є метою сучасних домовленостей за кліматичною угодою, площа лісових пожеж у Європі все одно збільшиться на 40-54 відсотки. Якщо ж температура збільшиться на 2 градуси, то це призведе до збільшення площі пожеж на 62-87 відсотків. При підвищенні середньої температури у середземноморському басейні площа пожеж може зрости вже на 187 відсотків, тобто майже втричі.

Збільшення площі пожеж призведе не тільки до росту кількості жертв, але й до того, що ліси почнуть швидше вигоряти. Тому перетворення їх на відкриті сухі простори відбуватиметься швидше, ніж це передбачено в дослідженні 2016 року. А по мірі того, як площа лісів почне зменшуватися, може початися й опустелювання.

Середземномор’я як єдиний об’єкт

Наведені дослідження не відрізняються глобальністю охоплення та сконцентровані переважно на європейському узбережжі Середземного моря. Такі регіони як Близький Схід, Північна Африка та Причорномор’я, які теж тісно пов’язані та визначають клімат Середземномор’я, представлені достатньо невиразно.

Кліматичні зони Середземномор'я
Кліматичні зони Середземномор’я

Дослідники не враховують усі фактори, що впливають на формування клімату. Виправити цю ситуацію частково може ще одне дослідження клімату Середземномор’я, що з’явилося в жовтні 2018 року. У ньому велика група вчених із різних країн змогла врахувати такі розрізнені фактори, як зміна температури та рух води у морі, зростання населення, збільшення посівних площ, рух повітряних мас та багато іншого.

Прісна вода

Дослідники виділили п’ять основних елементів, які перебувають у взаємозв’язку: водні ресурси, екосистеми, забезпечення їжею, здоров’я та безпека людей. Ці елементи перебувають у взаємодії, і зміни у кожному з них призводять до змін у інших. Найголовнішим із них є водні ресурси, оскільки зміни у них завжди відбиваються на чотирьох інших галузях.

Озеро Бейшехір
Озеро Бейшехір, Туреччина. Джерело: NASA

Прісною водою Середземномор’я забезпечене досить обмежено. У майбутньому при зміні клімату ця обмеженість ставатиме все гострішою, особливо в Північній Африці та на Близькому сході. Дослідження показують, що вже при підвищенні температури на 1,5 градуса стік у річках впаде на 4,5-15,5 відсотків, а при підвищенні температури стік може зменшитися на 8-28 градусів. Наприклад, одне з найбільших озер Туреччини – Бейшехір – може зневоднитись вже до кінця 2040-х років.

По мірі того, як споживання поверхневих та глибинних прісних вод буде зростати, їхнє місце займатиме солона вода з моря, що ще більше загострить ситуацію з прісною водою.

Водночас, дослідження океанографів та метеорологів передбачають, що час від часу прісної води буде не просто достатньо, а значно більше, ніж її взагалі потребуватиме населення. Якщо океан нагріватиметься сильніше, зливи та повені ставатимуть усе катастрофічнішими. І тут знову треба згадати пустельні регіони, де річки, що більшу частину часу являють собою мілкі струмки, час від часу розливаються справжніми морями. Цілком можливо, що до кінця століття це буде спостерігатися і в Європі.

Екосистеми та сільське господарство

Зміни у середземноморських екосистемах, як природних, так і штучних будуть слідувати за зміною водного балансу. Дослідники погоджуються, що площа лісів та боліт почне нестримно скорочуватися, а пожежі ставатимуть все масштабнішими як у просторі, так і в часі. При цьому тиск виникатиме не тільки з боку рослинного світу, зміни якого зазвичай знищують умови для існування певних видів тварин. Самі тварини можуть стати причиною змін у біосфері.

Мандрівна медуза (Rhopilema Nomadica)
Мандрівна медуза (Rhopilema Nomadica) – інвазивний вид з Індійського океану, що потрапив до Середземного моря крізь Суецький канал. Джерело: Shevy Rothman

Першоджерелом тут може виступити зміна температура води у Середземному морі. Разом із теплою водою через Суецький канал до нього можуть потрапити інвазивні види з тропіків, за якими може прослідкувати решта видів, пов’язаних із ними. Для прибережних середземноморських біотопів це може виявитися катастрофою.

Скупчення людей у Каїрі
Скупчення людей у Каїрі. Джерело: Qahwet Masr

Що стосується сільського господарства та пов’язаного з ним забезпечення населення їжею, то урбанізація та збільшення угідь, що використовуються для сільського господарства, саме по собі є значним чинником, що впливає на природні екосистеми. За прогнозами вчених, у цьому столітті вплив цих факторів на довкілля буде вирішальним, особливо в Північно-Східній Африці та на Близькому Сході, де урбанізація продовжує супроводжуватися ростом населення.

При цьому, природні фактори також впливають на забезпечення населення їжею. Зміщення природних зон призводить до того, що ефективним стає вирощування зовсім не тих культур, що вирощувалися раніше. Зміщуються терміни визрівання різних культур. Також не треба забувати, що важливим харчовим ресурсом є риба, а її ловля, внаслідок розповсюдження інвазивних видів, стає проблематичнішою.

Таким чином, рух до кризи буде відбуватися з двох боків. З одного боку, споживання води та продуктів вимагатиме все більш інтенсивного сільського господарства, що створюватиме тиск на природні екосистеми. З іншого – ці заходи ставатимуть усе менш ефективними через посухи та руйнування екосистем.

Клімат безпосередньо впливає на людей

Зрештою, зміни клімату можуть здійснювати прямий вплив на здоров’я людей. І тут головним чинником стає температура. Цілком очевидно, що підвищення максимальної температури влітку збільшує ризик сонячних ударів. Однак, як виявилося, значно більшу небезпеку становлять теплі ночі, коли температура залишається вищою за 23 градуси за Цельсієм. У таких умовах виникає ризик смерті від хронічних захворювань серцево-судинної та дихальної систем. І знову ж таки, розвиток цивілізації йде у цьому випадку назустріч кризі.

Відносна смертність у Європі під час спеки 2003 року

Jean-MarieRobine et al.

Тенденції останніх десятиліть говорять про те, що в країнах в басейні Середземного моря збільшується частка населення старше за 60 років. І досягається це завдяки покращенню медицини та збільшенню інвестицій в охорону здоров’я. Але кліматичні зміни можуть зробити усі наші старання жити довше марними. Тож зміни клімату напряму можуть збільшити витрати на медицину.

Потепління клімату в Південній Європі робить температури в цьому регіоні такими, що сприяють поширенню деяких інфекційних хвороб, що досі до Середземного моря не доходили. Наприклад, лихоманка Західного Нілу, скоріш за все, до 2050 року буде розповсюджена по всьому Середземномор’ю. Вже в 2010 році в Франції та Хорватії були виявлені випадки гарячки денге, яка явно мала місцеве походження.

Як себе захистити?

Що стосується безпеки людей, то й тут природні та соціальні чинники рухатимуть ситуацію до кризи з обох боків. Посухи та зростання населення змушуватимуть людей усе більше концентруватися у дельтах річок та на узбережжі. Одночасно, нагрівання океану викличе підсилення штормів, що насуватимуться на суходіл у вигляді руйнівних злив, а взимку – не менш руйнівних хуртовин. Підвищення середньої температури повітря не зменшить потужності цих явищ. Навпаки, через сильніше нагрівання Північної Атлантики снігові бурі, що формуються тут, набиратимуть більше енергії і доходитимуть до тих південних регіонів, які раніше були для них недосяжними.

Циклон Ксінтія над Перінейським півостровом
Циклон Ксінтія (Xynthia) над Піренейським півостровом у 2010 році. Джерело: NASA/MODIS

Дослідники ще раз наголошують на необхідності глибокого вивчення змін клімату в тих регіонах Середземномор’я, які раніше не впадали в око науковцям. Усюди в них ідуть більш чи менш аналогічні процеси, і опублікована модель призначена не для залякування людей можливим кінцем світу, а для того, щоб зрозуміти механізми того, як зміни клімату впливають на населення.

Запобігання підвищенню середньої температури вище, ніж на 2 градуси має бути основним засобом боротьби з майбутніми катаклізмами. Однак цілком очевидно, що воно не вбереже населення Середземномор’я від локальних проявів змін клімату. Треба оцінювати ризики, а також виробляти ефективні заходи для попередження та ліквідації наслідків.