Керуюча Адвокатського Бюро Ірини Пашкевич – Ірина Пашкевич переконана, що докладаючи зусиль, кожна справа, навіть надскладна може стати переможною. Про динамічний та не простий рік, цікаві адвокатські справи та амбітні плани – у публікації. За версією журналу “Рівняни” саме Ірина Пашкевич отримала звання “Адвокат року”, як це вдалося – читайте.

– Як минув для вас цей рік у професійному плані, чи змінилися справи, з якими доводилося працювати?

– Дуже непростий рік, справи, з якими доводиться стикатись, стають все складнішими та складнішими, люди, які в них фігурують – з непростими характерами, часто навіть агресивні та небезпечні. Здебільшого я здійснюю захист підозрюваних та обвинувачених, проти яких налаштоване ледь не все місто Рівне, хоча їхня вина у скоєному ще далеко не доведена. Своєю чергою, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, що не стає на заваді зокрема у ЗМІ висвітлювати інформацію в обвинувальному стилі. Вдаючись до хитрощів та порушень статті 62 Основного закону держави – Конституції України, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, досить часто у ЗМІ висвітлюється неправдива та досить передчасна інформація щодо інкримінованих кримінальних правопорушень, аби читачу/глядачу було цікаво. У більшості випадків такі статті виходять на платній основі, тобто є зацікавлені особи у висвітленні саме в такому вигляді інформації, хоча по своїй суті вона може являтись і недостовірною.

 

– Розкажіть про найцікавіші та найважчі справи, які були в році, що минає.

– Однією з найцікавіших та найскладніших можу назвати справу так званого “Борзого” та сина прокурора на прізвисько “Купон”, про яких останнім часом так багато йдеться у ЗМІ. Тож як вбачається із перших публікацій, що вийшли з цього приводу, розміщених у вільному доступі у всесвітній мережі “Інтернет”, вказано про те, що оперативники УСР в Рівненській області викрили діяльність злочинної групи, встановили її організатора та учасників, а також отримали докази їхньої причетності до вчинення трьох злочинів. Встановлено, що у фермера зловмисники вимагали 50 000 доларів США. Також фігуранти здійснили розбійний напад на магазин та заволоділи 7 500 доларів США. Усі протиправні дії вони поєднували з погрозами фізичного насильства та застосуванням зброї. Такий явно обвинувальний ухил і за відсутності вироку суду, що набрало законної сили. При цьому, повідомлення про підозру щодо ймовірного нападу на магазин, поєднаного із застосуванням насильства, внаслідок чого вказані особи заволоділи грошовими коштами у розмірі 7500,00 доларів США, по зазначеній події їм вручено не було, тож у цьому випадку або явно перебільшено, або висвітлено недостовірну інформацію з чіткою метою надання інформації так званого “жорсткого” забарвлення. Надалі у ЗМІ висвітлено наступне: 3 листопада у державний розшук оголосили організатора злочинної групи, яка “спеціалізувалася” на розбійних нападах та вимаганні коштів на території Рівненської та сусідніх областей, відомого на прізвисько “Борзий”. Разом з тим, я на місці розповсюджувачів такої інформації не була б така впевнена, адже все це ще потрібно довести, а не бути голослівним у своїх висловлюваннях, рішення щодо наявності чи відсутності в діях осіб вини в інкримінованих їм злочинах встановлює лише суд, тож до моменту встановлення істини у кримінальному провадженні ще дуже довго, щонайменше років 4-5, відтак у категоричній формі стверджувати про те, що встановлено і хто винен, як мінімум, передчасно.

– Як справляєтеся з випадками, коли людину вважають винною, а вам доводиться її захищати?

– Це насправді є величезною проблемою, оскільки так часто і буває. Вину особи ще не доведено, а її вважають вже винуватою. Хочеться відразу поставити питання: для чого нам тоді Закон, якщо його нормами суспільство часто нехтує, не дивлячись на чинні норми права та презумпцію невинуватості, вважають винним того, чия вина ще не доведена у встановленому Законом порядку? Як справлятись – використовувати усі можливі й неможливі законні способи та методи захисту, доводити невинуватість клієнта та в кінцевому результаті – отримати перемогу, законне та неупереджене рішення суду!

 

– Існує міф, що в судах часто вирішується все через “схеми”. Це міф чи реальність?

– Я б схарактеризувала це дещо по-іншому. Скільки адвокатів – стільки і думок, стратегій та тактик захисту, й у кожного він свій, не існує однакового підходу до справ, однакових методів роботи тощо. Судова практика часто змінюються, відповідно, з’являється необхідність у застосуванні нових методів та норм права, це як плаваюча IP-адреса, весь час змінюється.

 

– Якщо пам’ятаєте, скільки маєте за рік виграних справ?

– На це питання практично неможливо відповісти, оскільки, перше – не пам’ятаю, друге – справи, якими я переважно займаюсь, в середньому тривають мінімум 2-3 роки, а є такі, які й за 7 років не завершились, тому це питання риторичне. Одним слово відповім, що їх точно немало. Якщо у справі є хоча б шанс виграти, то я, безумовно, отримаю у ній перемогу!

 

– Які професійні плани на рік прийдешній?

– Найперше, про що я мрію, це знайти спокій та гармонію, адже справлятись з такою великою кількістю дзвінків на робочий номер телефону та справ/судових засідань/слідчих (процесуальних) дій щодня досить непросто, а тому, на мою думку, це найголовніше, що я хочу досягти у наступному році. А в решті мрій – нічого і не змінилось. Це – перемагати, перемагати і ще раз перемагати, чого бажаю і кожному читачеві чудового журналу “РІВНЯНИ”.

©my.rv.ua